Ольшинка Я. - Зі сну збудилась Україна

Зі сну збудилась Україна
В огні пожеж, під рев гармат.
Куди не глянь — кругом руїна.
І гострить ніж на брата брат...
А з півночі повзе — крадеться,
Орда московських дикунів,
І знову кров невинна ллється,
А сонце дим пожеж закрив.
Спинить!.. Спинить брудну навалу
Червоних прихвостнів Москви!..
Та де знайти святого шалу
До перемоги й боротьби?..
Лиш Ви, нащадки Святослава,
Герої — лицарі з-під Крут,
Пішли одні на бій кривавий,
Щоб Україну вирвать з пут.
Лиш Ви пішли на бій нерівний,
Щоб кров'ю Волю окропить,
Щоб знищить рабський дух огидний
І давню славу пробудить.
Холодні трупи не спинили
У Крутах похід ворогів.
Та у народі дух збудили
І чин зродили замість слів.
Ви вміли згинуть за ідею
І до Мети вказати шлях...
І ми йдемо, щоби борнею
Піднести Волі гордий стяг...