З нагоди геройського бою під Крутами

Цінуєм дні грози і визвольні змагання,
Базару кров і Крут — як зорі провідні.
Хвала усім, хто вмер, кого могила рання
Як плату узяла, за слави світлі дні.

Жертовником ясним горітимуть навіки
Засніжені горби, заквітчані балки,
Де смерть свою знайшли відважні чоловіки,
Де смерть свою знайшли відважні юнаки,

І слава й честь усіх, хто не подався в бою!
А з тими ж що, хто мер і не помер в боях?
Хто гинув у дощах, хто жертвував собою,
Хто знов готовий стать на вкритий димом шлях?

Підносимо мерцям квітки й щоденні згадки,
І димом панахид встеляєм їх сліди. З
гадаймо і живих хоч звуками колядки —
Із мертвими й вони прийшли до нас сюди!..

І в них засохла кров, і взяті димом скроні,
І на руках рубці колись червоних ран.
Під ними теж колись іржали буйні коні,
З них кожен був колись вояк і партизан.

Із ними ходять дні історії нової,
Історії, яку нам треба вчить і вчить...
І мертві, і живі — однакові герої,
Хоча живий — живе, а мертвий — вже мовчить.