Павличенко Тиміш - Крути



В полях і долах біля Крут
Справляє поминки земля:
Щороку маки там цвітуть
На кров похожі звіддалля.

По дню — це квіти польові,
Які квітчають коси нив.
Вночі — це душі молоді,
Яких москвин живцем добив.

На стійках згинули усі,
А не покинули постів.
Тут залишилися в землі —
Та без могил і без хрестів.

Лиш маків цвіт (замість хрестів)
Щороку значить ті місця,
Де полум'ям палає гнів,
А мерзнуть холодом серця.

При місяці вони встають
І промовляють до живих:
«Нас мало так прийшло до Крут,
Таких дитячо молодих.

Тому ми всі тут полягли,
А смолоскип лишили вам,
Щоб ви по нас перемогли
І мир сюди прислали нам,

Бо наші змучені кістки
Тут миру доти не знайдуть,
Аж поки мужні козаки
Помстять москвинам біля Крут».