Коли від'їжджає поїзд
І вибір робити треба,
В кишені твоїй набої
Не пустять душу до неба.
Майнліхер, багнет короткий,
І сльози в очах коханих -
Чому ти пішов боротись
За те, чого нам не дано.
Вона усе зрозуміє,
Відпустить тебе, простить,
Залишить для себе мрію
Про зустріч - щасливу мить.
А потім настане вечір
І рватиметься земля,
І воля розправить плечі
На мертвих крилах орла.
І напис «поліг за волю»
Могили несуть в собі.
Кістками сіяли поле
Сини твоєї землі.
Коли від'їжджає поїзд,
Ти знаєш що був не першим,
В кишені твоїй набої
І дух вимагає звершень.
31 грудня 2006р.
| < Попередня | Наступна > |
|---|
