Яворський Ігор - Розіп’яті Крути (1992)



...Лежить розкидана і мерзне
Козацька слава на снігу.
Віктор Терен

Розчахнуто січневий день
Гарматним пострілом навпроти.
Останній відлік час веде,
Та твердо став студентський спротив!

А кулемет січе затак,
Плює свинцем оскаженіло.
Від сатанинських зарізяк
Вкраїнське сонце потемніло.

Їх перший бій. Останній бій.
І вечір був і ранок плакав.
Скількох Оксанок і Марій
Вбере зима у чорне плаття!

Штиком штрика червона скрута...
Ця ніч озветься смертним криком.
Розіп'яні ридають Крути,
І Київ заголосить дико.

В жалобі квилий посвист вітру
Аскольда тінь зігнув неначе.
Той князь не в долю — в юних вірив,
А Україна їх оплаче.

...Сюди печаль свою несу.
Шепчу молитву в ріднім слові
Не надмогильному хресту —
Козацькій славі в їхній крові.

15 череня 1992 р.
м. Чорнобай.